Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паламарка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паламарка
Берлін: Українське слово, 1924

Палама́рка, ки, ж. Жена пономаря. Скажу Гальці й титарівні, скажу й паламарці. Чуб. III. 179.