Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паламарчин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паламарчин
Берлін: Українське слово, 1924

Палама́рчин, на, не. Принадлежащій женѣ пономаря. Дивлюсь на племінників паламарчиних. О. 1862. V. 53.