Словарь української мови (1924)/паламарчин

by Борис Грінченко

◀ паламарський

Словарь української мови Борис Грінченко П паламарчин

паламарчук ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Палама́рчин, на, не. Принадлежащій женѣ пономаря. Дивлюсь на племінників паламарчиних. О. 1862. V. 53.