Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/палахнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
палахнути
Берлін: Українське слово, 1924

Палахну́ти, ну́, не́ш, гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату. Мир. Пов. I. 115.