Словарь української мови (1924)/палуба

by Борис Грінченко

◀ палуб

Словарь української мови Борис Грінченко П палуба

палубець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Па́луба, би, ж. 1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ. 2) Крыша улья. Подольск. г. 3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ. 4) Дуплистый пень. Вх. Лем. 446. 5) Пустота, впадина. Вх. Лем. 446. Ум. Па́лубка.