Словарь української мови (1924)/палій

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ палиця Словарь української мови
Борис Грінченко
П
палій 		палійка ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Палі́й, лія́, м. 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатериносл. у. 2) = Паликопа. ХС. I. 77.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/палій&oldid=505964