Словарь української мови (1924)/палій

by Борис Грінченко

◀ палиця

Словарь української мови Борис Грінченко П палій

палійка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Палі́й, лія́, м. 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатериносл. у. 2) = Паликопа. ХС. I. 77.