Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/панахати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панахати
Берлін: Українське слово, 1924

Пана́хати, хаю, єш, гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.