Словарь української мови (1924)/панотців
Зовнішній вигляд
◀ панотецький | Словарь української мови П панотців |
панотченько ▶ |
|
Панотці́́в, це́ва, ве. Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.