Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/панотців

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панотців
Берлін: Українське слово, 1924

Панотці́́в, це́ва, ве. Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.