Словарь української мови (1924)/панський
Зовнішній вигляд
◀ панство | Словарь української мови П панський |
пантарка ▶ |
|
Па́нський, а, е. 1) Господскій, барскій, помѣщичій. Колисочка швабська, дитиночка панська. Макс. 2) Крѣпостной, помѣщичій. Чи того ж я сподівалась, ідучи вільна за панського? МВ. (О. 1862. III. 59). Колись, як ще були люде панські… Рудч. Па́нське пра́во. Крѣпостное право. Се було ще за панського права.