Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/панський

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панський
Берлін: Українське слово, 1924

Па́нський, а, е. 1) Господскій, барскій, помѣщичій. Колисочка швабська, дитиночка панська. Макс. 2) Крѣпостной, помѣщичій. Чи того ж я сподівалась, ідучи вільна за панського? МВ. (О. 1862. III. 59). Колись, як ще були люде панські… Рудч. Па́нське пра́во. Крѣпостное право. Се було ще за панського права.