Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/панянин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панянин
Берлін: Українське слово, 1924

Паня́нин, на, м. = Пан. Встрѣчено только во мн. ч. въ слѣд. пѣснѣ: Як поїдемо через селейко, скажут селяне: „їдут міщане“. Як поїдемо через містейко; скажут міщане: „їдут паняне“. Гол. II. 93.