Словарь української мови (1924)/папуша

by Борис Грінченко

◀ папужий

Словарь української мови Борис Грінченко П папуша

папушник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Папу́ша, ші, ж. 1) Связка табачныхъ листьевъ. Нав'язали папушу тютюну. Мнж. 126. Вийду, вийду, мій миленький, під зелену грушу, та винесу миленькому тютюну папушу. 2) Беззубый человѣкъ; вялый человѣкъ. Подольск. г. Ум. Папу́шка. Грин. III. 657.