Словарь української мови (1924)/папірець
Зовнішній вигляд
◀ папіра | Словарь української мови П папірець |
папірка ▶ |
|
Папіре́ць, рця́, м. Бумажка. Стоїть чорнило і папірець лежить біля його. Чуб. II. 79. Ой куплю я тонкий білий папірець, ой спишу я всю досадоньку свою. Ой хто буде той папірець читати, то той буде всю досадоньку знати. Грин. III. 349.