Словарь української мови (1924)/парост

by Борис Грінченко

◀ парос

Словарь української мови Борис Грінченко П парост

пароститися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Па́рост, та, м. 1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного. Мет. 154. 2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Мет. 436. Ум. Па́росток, па́росточок.