Словарь української мови (1924)/парсуна

by Борис Грінченко

◀ парсона

Словарь української мови Борис Грінченко П парсуна

парта ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Парсу́на, ни, ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Борз. у. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Кв. Рушником обтер парсуну. Мкр. Н. 17. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною. Г. Барв. 483.