Словарь української мови (1924)/парубоцький

by Борис Грінченко

◀ парубоцтво

Словарь української мови Борис Грінченко П парубоцький

парубочок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Парубо́цький, парубо́чий, а, е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. МВ. II. 11. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком. Левиц. Пов. 108.