Словарь української мови (1924)/парубіка

by Борис Грінченко

◀ парубій

Словарь української мови Борис Грінченко П парубіка

парубків ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Парубі́ка, ки, м. Молодой парень. Був парубіка в тому селі вбогий. Г. Барв. 189. Охрім догадливий був парубіка. Гліб. Ум. Парубі́чка. О. 1861. VIII. 19.