Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пархатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пархатий
Берлін: Українське слово, 1924

Парха́тий, а, е. Паршивый. Назирив він коненя мале, сухе та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.