Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пасчин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пасчин
Берлін: Українське слово, 1924

Па́счин, на, не. Принадлежащій пасхальному хлѣбу. Саджає… паску до печі, а також пасчину посестру. МУЕ. III. 44.