Словарь української мови (1924)/патериця
Зовнішній вигляд
◀ патер | Словарь української мови П патериця |
патик ▶ |
|
Патери́ця, ці, ж. Посохъ. Рудч. Ск. I. 61. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Шевч. 372. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю. К. ЧР. 226.