Словарь української мови (1924)/патериця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
патериця
Берлін: Українське слово, 1924

Патери́ця, ці, ж. Посохъ. Рудч. Ск. I. 61. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Шевч. 372. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю. К. ЧР. 226.