Словарь української мови (1924)/патика

by Борис Грінченко

◀ патик

Словарь української мови Борис Грінченко П патика

патинок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пати́ка, ки, ж. 1) Палка. 2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти. Кв. 3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. Пати́чка.