Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/патламити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
патламити
Берлін: Українське слово, 1924

Патлами́ти, млю́, ми́ш, гл. Приводить въ безпорядокъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.