Словарь української мови (1924)/патьок

by Борис Грінченко

◀ патрувати

Словарь української мови Борис Грінченко П патьок

патьохи ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Патьо́к, ку, м. Отдѣльная струя, текущая по поверхности, полоса текущей по какому-либо предмету жидкости. Хата тече, — по стіні патьоки знати. Патьо́ки попусти́ти. Расплакаться, разревѣться. Попустив патьоки, патьоки гірких сліз. Г. Арт. (О. 1861. III. 82).