Словарь української мови (1924)/патя
Зовнішній вигляд
◀ патьохи | Словарь української мови П патя |
патякало ▶ |
|
Патя́, меж., выражающее пустой разговоръ, болтовню. Патя та патя та й розпатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв.