Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пахолок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пахолок
Берлін: Українське слово, 1924

Пахо́лок, лка, м. 1) Мальчикъ, мальчуганъ; парень. Чуб. V. 917. Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано до школи оддано. Нп. 2) Слуга.

Па́холок, лка, м. Холка у лошади.