Словарь української мови (1924)/пашниця

by Борис Грінченко

◀ пашнистий

Словарь української мови Борис Грінченко П пашниця

пашня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пашни́ця, ці, ж. Хлѣбъ въ зернѣ и на стеблѣ. Роди, Боже, жито, пшеницю, усяку пашницю. Мет. 344. Ум. Пашни́чка. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.