Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пащикуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пащикуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Пащикува́тий, а, е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. I. 515.