Словарь української мови (1924)/пащикуватий
| ◀ пащикувати | Словарь української мови П пащикуватий |
пащикуха ▶ |
|
Пащикува́тий, а, е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. I. 515.
| ◀ пащикувати | Словарь української мови Борис Грінченко П пащикуватий |
пащикуха ▶ |
|
Словарь української мови — П
пащикуватий
Борис Грінченко
1924
Пащикува́тий, а, е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. I. 515.