Словарь української мови (1924)/певно
| ◀ певність | Словарь української мови П певно |
певнота ▶ |
|
Пе́вно, нар. 1) Вѣрно, надежно. 2) = Певне. У такому жупані, певно дівчина полюбе. Харьк. г. Уже певно візьме її за себе. Кв.
| ◀ певність | Словарь української мови Борис Грінченко П певно |
певнота ▶ |
|
Словарь української мови — П
певно
Борис Грінченко
1924
Пе́вно, нар. 1) Вѣрно, надежно. 2) = Певне. У такому жупані, певно дівчина полюбе. Харьк. г. Уже певно візьме її за себе. Кв.