Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пек

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пек
Берлін: Українське слово, 1924

Пек, меж., выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. Чуб. V. 1165. І васильки мої, і Василь при мені… Пек його матері, сподобався мені. Нп.