Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пекучий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пекучий
Берлін: Українське слово, 1924

Пеку́чий, а, е. Пекучий вітер. НВолын. у. Сонце пекуче. МВ. Журба пекуча. МВ. I. 13.