Словарь української мови (1924)/пелех
Зовнішній вигляд
◀ пеленувати | Словарь української мови П пелех |
пелеханка ▶ |
|
Пе́лех, ха, м. 1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив — пережив. Греб. 318.