Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пелехати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пелехати
Берлін: Українське слово, 1924

Пелеха́ти, ха́ю, єш, гл. Рвать что либо въ изобиліи. Добрався до груш — глянь, як пелехає.