Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пелька

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пелька
Берлін: Українське слово, 1924

Пе́лька, ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку. Г. Барв. 321.