Словарь української мови (1924)/пенний
Зовнішній вигляд
◀ пензльований | Словарь української мови П пенний |
пень ▶ |
|
Пе́нний, а, е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793.