Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перебороти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перебороти
Берлін: Українське слово, 1924

Переборо́ти, рю́, реш, гл. Побороть, побѣдить. Чи ми переборем, чи вна трутит у могилу, — наша слава буде. Федьк.