Словарь української мови (1924)/перебувати
| ◀ переброджувати | Словарь української мови П перебувати |
перебуватися ▶ |
|
I. Перебува́ти, ва́ю, єш, сов. в. перебу́ти, бу́ду, деш, гл. 1) Пробывать, пробыть. Днів два або й три перебудемо. МВ. I. 62. Перебудь там, поки сповіщу тебе. Єв. Мт. II. 13. 2) Обходиться, обойтись, прожить безъ чего. Не родив мак, перебудем так. 3) Переживать, пережить. Як настане ніч, поки її перебудеш, то дуже довгою вона тобі стане. Драг. 63. Наші злидні ваше багатство перебудуть. Ном. № 1611. Що буде, те й буде, — ми все перебудемо. МВ. (О. 1862. III. 58). А я тую чорну хмару рукавцем розмаю, перебула поговір, перебуду неславу. Чуб. V. 144. 4) Только сов. в. Перебывать. За день скільки вас перебуде. Здається, не було хати в селі, де б я не перебула наймичкою. Г. Барв. 365.
II. Перебува́ти, ва́ю, єш, сов. в. перебу́ти, бу́ю, єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.