Словарь української мови (1924)/перебірник
| ◀ перебірливий | Словарь української мови П перебірник |
перебірниця ▶ |
|
Перебі́рник, ка, м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. Ум. Перебі́рничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає. АД. I. 13.