Словарь української мови (1924)/перебієць

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перебієць
Берлін: Українське слово, 1924

Перебі́єць, бі́йця, м. Боецъ кулачный. І грища здумав завести і п'яний зараз роскричався, щоб перебійців привести. Котл. Ен. II. 14.