Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перевалля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перевалля
Берлін: Українське слово, 1924

Перева́лля, ля, с. Обрывистый оврагъ. Ускочив у шелюги, а там перевалля велике, — не можна було бігти конем, щоб догнати його. Новомоск. у. (Залюб.).