Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перевертень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перевертень
Берлін: Українське слово, 1924

Пере́вертень, тня, м. 1) Отступникъ, ренегатъ. Тим часом католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10. 2) Выродокъ. (Вівці) перевертні продаються або вирізуються на лій. О. 1862. V. Кух. 35.