Словарь української мови (1924)/перевесник

by Борис Грінченко

◀ перевесло

Словарь української мови Борис Грінченко П перевесник

перевесниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Переве́сник, ка, м. 1) Сверстникъ, ровесникъ. Рк. Левиц. Він мій перевесник. (Залюб.). 2) = Перелесник. А хиба ж ви не знаєте, до кого й тепер у нас на селі перевесник літає? Рк. Левиц.