Словарь української мови (1924)/перевиця
Зовнішній вигляд
◀ перевити | Словарь української мови П перевиця |
перевід ▶ |
|
Пере́виця, ці, ж. 1) Удочка. Вх. Зн. 47. 2) Въ удочкѣ: часть лесы около крючка изъ сѣраго несплетеннаго волоса. Шух. I. 226.