Словарь української мови (1924)/переволочувати
| ◀ переволочитися | Словарь української мови П переволочувати |
перевчати ▶ |
|
Переволо́чувати, чую, єш, сов. в. переволочи́ти, чу́, чиш, гл. Бороновать во второй разъ, перебороновать. Як жито зійде, вони тоді його переволочуть… А жито од цього вже не буде таке. Грин. I. 99.