Словарь української мови (1924)/перевій

by Борис Грінченко

◀ перевізник

Словарь української мови Борис Грінченко П перевій

перевійник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Переві́й, ві́ю, ж. Сугробъ, наметенный поперекъ дороги. НВолын. у.

II. Переві́й, во́ю, м. Распаренныя древесныя вѣтви, употребляемыя для связыванія дерева. Радом. у.