Словарь української мови (1924)/переглядати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переглядати
Берлін: Українське слово, 1924

Перегляда́ти, да́ю, єш, сов. в. перегле́діти и перегля́діти, джу, диш, гл. 1) Пересматривать, пересмотрѣть. Почав переглядати порозгортувані на столах книжки. Левиц. Пов. 89. 2) Перещупывать, перещупать, ощупать всѣхъ. Всі сплять долі; упиряка заходився, — чисто всіх за голови переглядів. Грин. II. 97. 3) Просматривать, просмотрѣть. Або зовсім не читала книжки, або тільки переглядала. Левиц. Пов. 268.