Словарь української мови (1924)/перегнітити

by Борис Грінченко

◀ перегній

Словарь української мови Борис Грінченко П перегнітити

перегнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перегніти́ти, гнічу́, тиш, гл. — себе́. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край. Волч. у.