Словарь української мови (1924)/переголювати

by Борис Грінченко

◀ переголосувати

Словарь української мови Борис Грінченко П переголювати

перегонити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перего́лювати, люю, єш, сов. в. переголи́ти, лю́, лиш, гл. Перебривать, перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас. Шевч. 2) Наново брить, побрить.