Словарь української мови (1924)/перегортати

by Борис Грінченко

◀ перегорок

Словарь української мови Борис Грінченко П перегортати

перегортатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Перегорта́ти, та́ю, єш, сов. в. перегорну́ти, ну́, неш, гл. 1) Переворачивать, перевернуть на другую сторону. 2) Перелистывать, перелистать. Левиц. Пов. 225, 267. Перегорнув усю книгу, — не знайшов. 3) Мѣшать, помѣшать въ печи. Перегорнув у печі вогонь. Ком. II. 50.