Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перегоряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перегоряти
Берлін: Українське слово, 1924

Перегоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. перегорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Перегорать, перегорѣть. Прикілок перегорить надвоє. Грин. I. 70.