Словарь української мови (1924)/перегукати
Зовнішній вигляд
◀ перегромаджувати | Словарь української мови П перегукати |
перегукнутися ▶ |
|
Перегука́ти, ка́ю, єш, гл. Перекричать. Ніякого горла не стане, щоб перегукати вітер та хвилі ревучі. Ком. II. 33.