Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перегукати

Матеріал з Вікіджерел

Перегука́ти, ка́ю, єш, гл. Перекричать. Ніякого горла не стане, щоб перегукати вітер та хвилі ревучі. Ком. II. 33.