Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/передовництво

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
передовництво
Берлін: Українське слово, 1924

Передовни́цтво, ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу. К. ХП. 131.