Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/передощитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
передощитися
Берлін: Українське слово, 1924

Передощи́тися, щи́ться, гл. безл. Миновать дождливой погодѣ. Бог дасть, передощиться й буде ясно. Зміев. у.